Ейфорiя кохання. Пародiя

      Прокинувся ранком
      і побачив поруч на подушці
      дві твоїх волосини
      точніше жмут
      ні скоріше тут все твоє волосся
      а поруч лежить голова
      під подушкою я знайшов твою руку
      інша звісилася з ліжка
      а під ковдрою трохи згодом
      я з подивом відшукав інші
      частини твого тіла
        (Із збірки С.П’ятаченка
                „Я – Суми”)
   
Вона лежить – ні пульсу, ні півпульсу.
О, Боже мій, яке я щастя маю!
Ну хто ти? Рая, Зіна чи Катруся?
На жаль, твоє ім’я не пам’ятаю...
Обличчя – сніг. А шия, губи, брови!
Волосся – золота пшениця.
Від цих привад позбутись можна мови.
Ну хто ти: марсіанка? чарівниця?
І тут збагнув: це ж голова без тіла.
А де рука, нога, живіт, сідниця?
Заліз під ковдру – і душа зомліла,
Відчув: не марсіанка – молодиця.
Ото діла, вона вся аж палає!
Ледь-ледь не закричав: „Горить людина!”
Та раптом чую: хтось мене вже лає.
...Приїхала з відрядження дружина.
2005 р.