Вагітна жінка поряд з пляшкою,
хворі діти наповнені нею,
народжені в болі та відчаю,
створені для хворі та розпачу.
Втопила втому в сітці,
залишила дітей в клітці,
створені у відчаї,
погублені й приречені.
Загублена, приречена,
але в безпеці вона,
захищає закон її,
а вона залишила їх.
Впала в бездну вона,
поруч лиш її вина,
а вона як завжди, повна вина,
що веде її в пекло.
Смерть її так близька,
та не віре вона давно,
в правду людську, безжалісну,
в бездну алкохвороби,незвідану.
Ми преречені всі в ній,
мало, хто з нас залишився,
та хіба така доля потрібна їй,
та життя не залишилось.
ваг1тна ж1нка
© Copyright: Кристофер Маркс, 2013
Свидетельство о публикации №113102201404
Свидетельство о публикации №113102201404
Рецензии