Де ж ви, люди? Агов! Озовіться.
Де близькі, не корисливі, чуйні?
Я блукаю в журбі, як сліпиця,
І висмикую стріли отруйні
Із свого наболілого серця.
Ви неначе зачерствіли, люди.
І давно вже на світі ведеться:
Хто бідніший, той винний усюди.
Я не маю куди прихилиться,
Скрізь не прошена, скрізь нежадана.
Де ж ви, люди? Агов! Озовіться,
Вас шукає одна... Безталанна.
Вас шука одна...
© Copyright: Ольга Карташова 2, 2013
Свидетельство о публикации №113102109115
Свидетельство о публикации №113102109115
Рецензии