Для неї все марно і безпомилково,
між ними ріка, вони десь рік знайомі.
Наразі знімає статичну повію,
вона через раз банкротіє в деберц -
оголене тіло та змочені вії.
Об’єднана кількість розбитих сердець
становила десь 28 - це виключно любі,
та, хай йому грець, один забугорний прибулець.
Вільні відносини, вільна журба,
п’ятнадцять хвилин на випити каву,
ще дві хвилини на дим у пітьмах,
і як повелося на подихи жваві.
Сатиру руйнують звеличені зали,
де площа витримує галаси скарг,
так їм розуміння стало замало,
не кажучи щодо звичайних поваг.
Вона не сміється, зашвидка хода,
і знову застрягла на гілках метро,
в його оксамитових химерних очах
і львівських запечених цьомах в чоло.
Вона йому ввечері - “Я дуже сумую”
Він - “Нащо тоді ти від мене пішла?”
Хвилина мовчання. Він констатує
відсутність відвертості з того крила.
Приспана байдуж сть
© Copyright: Вероника Душкевич, 2013
Свидетельство о публикации №113102108722
Свидетельство о публикации №113102108722
Рецензии