Пишу тобі останнього листа,
Відкривши серце, оголивши душу,
Знов говорю «Кохаю» неспроста.
Тремчу всім тілом , хоч уже не мушу.
Я намагаюсь пригадати все:
Все, що було і що не відбулося,
Ріка життя кудись мене несе
І берегом лунає відголосся.
Так марила коханням восени,
Так мріялось про спільний дім, дітей,
Про їхні ігри, гомін, казки, сни.
Їхню листівку для бабусі з дідусем…
А замість цього я пишу востаннє,
І все пішло кудись у небуття.
Таке буває: так шкода кохання,
Якого ми позбавили життя…
Пишу останнього листа
© Copyright: Елизавета Агапова, 2013
Свидетельство о публикации №113102111091
Свидетельство о публикации №113102111091
Рецензии
Зріло, глибоко та зворушливо! Останні два рядки звучать дуже життєво та афористично! Нехай гіркота від втрати мине...
Виктория Барановская 22.10.2013 17:00 • Заявить о нарушении
Виктория Барановская 22.10.2013 17:00 • Заявить о нарушении
Горечь прошла, а чувства остались.
Благодарю!
Елизавета Агапова 06.11.2013 21:12 Заявить о нарушении
Благодарю!
Елизавета Агапова 06.11.2013 21:12 Заявить о нарушении