Чи є ще, десь, така земля,
Що серце стигне, як згадаю?
Що, вся, тремтить душа моя,
Коли за рідную думаю.
Ти стала вільною давно,
Та, лиш, багатшою не стала!
Жовто - блакитне полотно, іскрить,
Та цього, так, замало!
По всім країнам батраки,
Нещасні, змученії люди -
Про них не думаєш роки,
За те, не б*єш себе у груди!
Що, діти без батьків живуть,
Що, без бабусь зростають внуки...
Як на чужині, в наймах, мруть -
Від суму, тяжості та муки.
Та ти не думаєш про це,
Моя, прекрасна, Україна!
Як любо нам твоє лице,
Та доля твОя... Серце стигне!
Серце стигне
© Copyright: Раиса Андрейчук, 2013
Свидетельство о публикации №113102110147
Свидетельство о публикации №113102110147
Рецензии