В вишневім цвіті селище втопає
І соловейка чути пісню навесні,
Мій рідний край, я так тебе кохаю!
Я так сумую за тобою, вдалині!
За лісом, що від пролісок, буяє.
За полем, де колишуться хліба...
Я кращої землі, мабуть, не знаю -
Там мова, серцю, люба й дорога.
Там гарні люди - щирі і привітні.
О! Як, же, часом, хочеться туди!
Де залишилися місця, до болю, рідні,
Куди ведуть, моєї пам*яті, сліди.
Я так кохаю, так сумую...
© Copyright: Раиса Андрейчук, 2013
Свидетельство о публикации №113102000870
Свидетельство о публикации №113102000870
Рецензии