Волшебство любви невинной

Коли навколо лячно,
Коли навкруги зима -
Я буду усюди вдячним,
І там, де мене нема.

Я буду за тебе хворіти,
Молитись старим богам.
Й холодні від спеки квіти
Складати к твоїм ногам.

Думками тебе цілувати,
Обіймами боготворити.
Як сонце тебе цінувати
І просто без тями любити.

В той день коли все згасає -
І листя спадає з віт.
Я буду разом з небесами
Творити й трощити лід.

Я любитиму тебе до болю,
В своїм незбагненнім сні.
Я буду завжди з тобою,
Бо ти не така як всі.

Нічого, що я не стану
Писати тобі крізь час.
Цілую конверт устами -
Це все що лишилось в нас.

Я буду листи збирати
Твоїх трохи дивних віршів.
Клітинка у них, мов грати
На сповненій болем душі.

Я спасу тебе знов від біди,
Тільки прошу востаннє -
Не лишай мене люба, не йди.
Я повірив тобі - не в кохання.

Не пускай в своє серце печаль,
Замуруй підвіконня і фіру.
І крізь спогад нав’язливих чар
Знай про те, що у тебе я вірю.

21.08.2013