Стихи другой он пишет... Лариса Вировец

                Вольный перевод с украинского:
                http://www.stihi.ru/2013/10/12/4047               

Стихи другой он пишет,  Светке,
но вот читает-то их – мне.
Жизнь вкругаля,  а вирт – соседке…
Сухой листок дрожит на ветке,
и лес пылает, как в огне.

Он – про улыбку и про плечи,
про ангелочка...нет, невмочь!..
про все ошибки  в долгий вечер…
Туман меня обманом лечит,
но холодом сшибает ночь…

Всё перемелется некстати
на мудрый привкус пустоты.
А всё  ж,  рассудок, ты предатель…
Дрожат деревья в благодати,
в лесу так тихо – тихо...ты…


Оригинал:


Він пише вірші іншій жінці,
але читає їх мені.
Життя кужелиться в мобілці...
Сухий листок тремтить на гілці,
і ліс — у жовтому вогні.

А він — про усмішку, про плечі,
про янголятко на плечі,
про помилки свої та втечі...
Туманом тягне понадвечір
і холоднечею вночі.

Все перемелеться на мливо,
на мудрі звички самоти.
А все ж розсудливість — зрадлива...
Дрижать дерева хворобливо,
у лісі — тиша, тиша, ти...