Багряний запах твоїх повік
Безмежна колискова втома.
Залишся поручь, не на день, на вік,
Я буду чекати тебе вдома.
Я приготую найкращі ліки
Від твого поганого настро'ю
Спочатку, заплющ свої повіки,
Я тихо прошепчу, що я з тобою.
Твоє мовчання ломає мої стіни,
Я тиха, безупречна колискова.
Залиш всім іншим свої покліни.
Ламка і мелодійна рідна втома.
Нестримний потік твоїх думок,
Все рідше я заходжу тобі у гості.
Навчись завершувати все, без цих крапок,
Що мов сокира, ломають мої кості.
Про тебе
© Copyright: Анита Адлер, 2013
Свидетельство о публикации №113101907110
Свидетельство о публикации №113101907110
Рецензии