Несподiвана радiсть
Щоб зігріти нас, «бабине літо».
До нестями знов хочу в село,
Я не можу туди не хотіти.
Золотий ліс грибами пропах,
Не забути ніяк незабутнє -
То був осені справжній розмах,
І при ньому були ми присутні.
Та відчутна й легка гіркота
В ароматах опалого листя.
Я сьогодні не той, ти не та,
Ми існуємо нарізно в місті.
18.10.2013
Свидетельство о публикации №113101807188