Курчатко i котяра
На городі в картоплинні
І немає навіть гадки
Про загрозу життю нині.
Голосно пищить, благає
Вивести до квочки мами,
Що за ними доглядає
Й зігріває їх ночами.
А котяра нагострився
Пообідать ним сьогодні,
Як ловити він навчився
У години й дні голодні.
Та тут квочка налетіла
Його дзьобнула у морду,
Мабуть, в око теж хотіла,
Та котяра дав вже ходу.
А мораль одна, мій друже,
Не тікай із колективу,
Хижаку так легше дуже
Одного взять на поживу.
А як разом, ще й є захист,
То тебе ніхто не зхрумка,
В голові зроби цей запис,
Збереже тебе ця думка.
18.10.13.
Свидетельство о публикации №113101806212