Не виконана соната

    Соната.

Тебе  я  ждати  перестану,
Почуття  всі  закрию  ключами,
Надіятись  більше  не  стану,
Тугу  заколишу  ночами.

Розвію  всі  мрії , що  ти  спопелив,
Як  туманів  пелену  густу,
На  ту  стежку  не  стану, якою  ходив,
Не  буду  дивитись  у  ніч, в  пустоту.

Хоч  знаю , що  колись  в  самоті,
Сумувати  ще  будеш  за  мною,
Та  мене  вже  не  буде  в  твоєму  житті,
Для  тебе  я  буду  чужою.

Буде  наше  кохання  вмирати  й  вмирати,
До  болі  сердечної  в  тілі,
Оплачу  його  і  буду  ховати,
В  холодні  зими  заметілі.

Про  ті  зустрічі  в  памяті  фотки, 
У  серці  я  буду  тримати,
Дуже  жаль, що  згубилися  нотки,
Не  виконаної  сонати.

 Весною , як  виросте  травка,
Стежини  тієї  не  знайду,
Над  річкою  піду , як  мавка,
Два  рази  у  річку  не  зайду.

Не  буду  на  зустріч  спішити,
Не  буде , як  колись  ідеально,
Ми  поряд  лиш  будемо  жити,
У  різних  світах  паралельно.


Автор:Н.П.Рубан.