Четверта. Ніч. Триклятий холодильник
Своїм гудінням душу виніма...
Пропалий сон - майбутнього очільник,
І за вікном несприйнята зима...
Пусті шляхи закличуть одиноко
До вівтаря мандруючих ідей...
Мені завжди не вистачало кроку,
Щоб знову стати схожим на людей.
Навіщо біль, народжений роками
Невдалих спроб страждання зрозуміть,
Моє життя вимірює віками,
Коли для мене забагато й мить?..
Веселість вдень, і гострі болі ввечір -
То мука четвертованих сердець.
Любов як мрія, вдягена на плечі,
Веде мене до ранку навпростець.
Поводир
© Copyright: Александр Ноцкий, 2013
Свидетельство о публикации №113101801767
Свидетельство о публикации №113101801767
Рецензии