Най ніхто незабуває стократ,
І добресенько нехай запам`ятає,
Що ручка кулькова не гірш гармат,
Серйозно і гарнесенько стріляє.
Бо це не іграшка холопи,
А справжня Зброя для бійців!
І я стрілятиму аж доти,
Аж поки Річка з берегів..!
І скільки злісті би не було,
І заздрощів до ВЧИТЕЛІВ...
Та головне, шоб Ви не забули,
Що я не стріляю горобців!
А є ПІЇТ в своїй Країні,
І Ймення чесно я нестиму!
І в Нашій Неньці - Україні,
Я Словом Українців берегтиму!
З Повагою - Вчителька!
Най нiхто незабува...
© Copyright: Леся Танюк, 2013
Свидетельство о публикации №113101801265
Свидетельство о публикации №113101801265
Рецензии
Я буду звать Вас Олеся, мне так проще.Нельзя,Олеся, жить только прошлым.А "добресенько" в двух местах подряд- это перебор, лучше слово заменить.Подумайте, спасибо.
Джи-Мэн 21.10.2013 22:46 • Заявить о нарушении
Джи-Мэн 21.10.2013 22:46 • Заявить о нарушении
Дякую. І минулим житиму завжди! Хоча іноді можна його змінити. Але це кому і як почастить.
Леся Танюк 22.10.2013 10:06 Заявить о нарушении
Леся Танюк 22.10.2013 10:06 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.