Вільний переклад
А.Блок «Есть минуты, когда не тревожит».
Є хвилини, коли не турбують,
Буревії життєвих шляхів,
Хтось биття твого серця почує,
Очі в душу, заглянуть ясні.
Все мирське, пропаде і розтане,
Наче в прірву, глибоку без дна,
І над нею повільно повстане,
Тихим щастям, веселка ясна.
Безтілесна, красива та юна,
Доторкнеться до нервів душі,
І розбудить натомлені струни,
Що народять співучі вірші.
Текст оригіналу
Есть минуты, когда не тревожит
Роковая нас жизни гроза.
Кто-то на плечи руки положит,
Кто-то ясно заглянет в глаза...
И мгновенно житейское канет,
Словно в темную пропасть без дна...
И над пропастью медленно встанет
Семицветной дугой тишина...
И напев заглушенный и юный
В затаенной затронет тиши
Усыпленные жизнию струны
Напряженной, как арфа, души.
хвилини, коли не турбують
© Copyright: Федик Юрий Михайлович, 2013
Свидетельство о публикации №113101801046
Свидетельство о публикации №113101801046
Рецензии