Гумореска
ПОЛІТИЧНА ГУМОРЕСКА,АБО З ОДНИМ РОТОМ НА ДВА ОБІДИ
У Кремлю сидять кацапи,у Європі геї,
Наша ж Ненька Україна не має Ідеї
Шахтарі сидять в Донбасі,вуйки у Карпатах-
Через них у Українця не метена хата
А жидяра тишком-нишком,шепче йому в вухо:-
"То твої є воріженьки,лиш мене ти слухай"
-"Бери ж,дядьку мітлу в руки,вимети-но хату-
тоді Ненька-Україна і стане багата"
Не послухався ж псявіри Український дядько-
а вперіщив межи очі,трясця його батьку
Взяв і справді мітлу в руки,тай зачав махати,
Купу тих стереотипів тай вимів из хати
Мете сміття разом з жидом тай склада на купу,
Каже -"Йди ти чортів сине,та свині у дупу"
Летить птичка-невеличка,та йметься співати:
Тепер гуцул Українцю най буде за брата.
Шахтар-східняк нехай із ними обійметься щиро-
Та не слуха побрехеньок жидяри-невіри.
Виліз вуйко із криївки,шахтар з терикону,
Тай пришли до Українця гуляти додому.
Їдять сало,огірочки,горілку хиляють,
І про рідну Україну пісеньки співають.
Як зійшлись же побратими та й за стіл гуляти-
Коли чують,аж знадвору хтось стука у хату:
-" Ану пусті, хохол, в хату,
Што у вас за сходка?
А я с сабой пріньос за то
водку да с сєльодкай".
Іди до нас,москалику, дубцем привітаєм,
нам "сільотка" не потрібна,-коропів вживаєм.
"Вотка"-теж нам ні до чого: є ж-бо в нас горілка,
А до всього в борщі плава куряча гомілка.
Облизнувся москалина,та й побрів додому,
Побрів видко,жалітися кремлівському гному.
Тільки збули цього лиха,
Аж лізе до хати: і чоловік-не чоловік,
дідько волохате.
Пообтикане геть пір"ям,
Голу сраку має,
ще й в панчохах,
Але з того зовсім не встидає.
-"Що ти є?"Перелякавшись,так дядьки питають,
Як до нього приступити,далебі,не знають.
-"Я єст Жан-Фріц фон Педрілло",
каже та мармиза-
Й в кулачках сухих тримає чималу валізу:
Як розкрили ту валізу а там хімікати,
ГМО,та маргарини ще й жаб"ячі лапи!
-"Тьху,наніс сюди гидоти!"
Хазяїн аж плюнув...
А Педрілло бздить та жметься...
...До дверей підсунув,на порозі
розвертає,й коліном під сраку-
-"Лети півнем у Європу,
заморська чортяко!"
Та й потому наші дядьки вкупі мирно жили,їли сало,вареники,мед-горілку пили.
Чому ж пани-товариство вірш цей научає? Лише той чужого прагне,хто свого не має.
Не цураймось свого роду,працюймо сумлІнно,та гонІмо з УкраЇни всяке чортовиння.
КІНЕЦЬ.ХТО ЧИТАВ,МОЛОДЕЦЬ.
(малюнок Василя Гулака,1913р.)
Свидетельство о публикации №113101708085