Отже

Любий мій,перестань,я давно вже не слухаю байок
Не готую на двох,відчинивши завчасно замок
Не відгукуюсь більше на "милих","маленьких", і "зайок"
Не приймаю таблетки від нападу зайвих думок.

Пам'ятаю основи: радіти,молитись,співати
І вдягатись тепліше-у нас,як раніше,дощить
Обіймати кота(він-бо вміє терпляче чекати)
Сканувати свій внутрішній статус: болить,не болить?

В домі стало тепліше.Ніяких тобі прохолодних
Перекручених втроє,отруйних, надуманих слів
Я сама собі радник,плече і прогнози погоди
Я така самостійна.Ти ж цього постійно хотів?

Так,я бачу дзвінки,повідомлення з шостої ранку
Тільки ще не готова"сама на колінах повзти"
Де поділась ота,що тобі готувала сніданки?!
Це тепер несуттєво, скажи,де подів себе ти?

Розгубив,розміняв,і раптово пропав з поля зору
Залишивши мене - перелякану,сонну дитину...

Любий мій,зрозумій,поки серце говорить:
головне у стосунках не звернені гори
А вірний і справжній   мужчина.