Ви брудніть той папір, я Вас прошу,
Бо без слова Вашого життя не зношу,
Бо не бачу проміння, сяйва,
Не радують очей кольорові барви.
Бо ж не чую нічого іншого,
Тільки те, що десь пишеться рядок,
Він до Осені звернутий, ймовірніше,
То ж до неї веселий танок.
А для мене ж , не диво, так гарно,
Ті рядки знов читати у тишу,
То до Осені , то собі. Не марно!
Без слова Вашого життя не зношу
© Copyright: Яна Сыса, 2013
Свидетельство о публикации №113101500291
Свидетельство о публикации №113101500291
Рецензии