ДВОЄ
Сьогодні він згадав той час,
Коли горіла радість ув очах.
Усмішка на його устах,
І ніжність у її словах.
Що говорив тоді, не пригадав,
Але ту мить він дійсно відчував.
Сиділи пліч о пліч, то йшли.
Стояли, знову йшли і йшли.
Згубив…
Пройшло життя.
На скронях білий сніг.
А серце щемно жде,
Ту мить,
щоби разом іти,
І зовсім все одно куди.
Удвох…
З усмішкою у нього на устах,
І ніжністю… в її простих словах.
27.11.2012
Удвох
© Copyright: Елена Соляник, 2013
Свидетельство о публикации №113101410802
Свидетельство о публикации №113101410802
Рецензии
