забули про зламані всоте кості
і шрами чекають на лазер у черзі.
і знов - у вир, у безодню, з мосту!
і знов наввипередки - у пекло.
там бридко, солодко й дуже добре,
немовби поміж святих і блудниць.
і кава стигне на підвіконні,
і повний кошик смачних суниць.
туди, подалі, де урагани,
з чужого міста, де всі - не ти.
так, будуть знову трикляті шрами,
але я звикла - аби знайти...
Знову
© Copyright: Милена Вольна, 2013
Свидетельство о публикации №113101309700
Свидетельство о публикации №113101309700
Рецензии