Він
Як не дивись,куди не глянь
Палає в серці доброта
Одне скажу я без вагань
Ця людина просто золота
В душі він завжди молодий
Хоч скроню вкрила сивина
Й завжди усміхнений такий
І ця усмішка чарівна
Він наш учитель,корифей
Його наука не проста
Навчає він нових людей
Не дивлячись на всі літа
Скільки всього у нім зібралось
Що просто все не розказати
Одне життя,ну щоб здавалось
Але він все зумів ввібрати
Великий вчений і митець
Поет і керівник чудовий
В своїй стихії він знавець
А кожен з нас його знайомий
Студентів вчити він мастак
Всі лекції ідуть старанно
Коли слова лунають в такт
Під музику фортепіано
18.03.04 -=zeus=-
Он
© Copyright: Владислав Досыч, 2013
Свидетельство о публикации №113101301223
Свидетельство о публикации №113101301223
Рецензии