девушка-осень укр
В очах листя золотом відіграє.
Кого шукаєш? Для кого вірші пишеш?
Кому кохання присвячуєш своє?
Ти в цю годину пізню, тиху осінь
Чому не спиш? Все мрієш про кого?
Залазячи в холодну м'яку постіль,
Які думки заповнюють чоло?
Дівчина-осінь: зір повний туману,
Волосся пахне росою і квітами полів.
Лягаєш пізно, встаєш зарано
Неначе боїшся втратить миті днів.
Як тільки сонечко торкнеться небосхилу
І небо обернеться в рожеві кольори.
Ти вже вирівнюєш стомлену спину
Ти вже готова далі шлях свій йти.
Свидетельство о публикации №113101310875