Шон Маклех-16- Кто-то в сером Перел

Хтось у сiрому
Шон Маклех


                «Пшениця – юнакам,
                А вино благоуханне – дівам;
                Жніть, друзі мої, жніть!»
                (Григорій Сковорода)

Блукаючи мокрими вулицями осіннього Дубліна, зачіпаючи своїм костуром старого відлюдника мокру бруківку дороги вікінгів, я подумав, що вітер – це хтось у сірому. Так мені здалося…

Я теж осінній пес Кулана,*
Я теж, як листя
Спадаю у безодню Ніщо.
Хтось у сірому
Сказав, що Ніщо воно,
Як осіння сирість,
Як мокрий дощ дня
Десятого жовтня.
Сонце моєї осені,
Як Місяць вашої весни:
У шматку твердого сиру
Ті самі кратери,
Як і на шкірі сліпого пастиря –
Пастуха зірок міста.
У кожного свої Ніщо,
Як монетки.
Киньте їх дзвінкою лептою
У капелюх клена-безхатька:**
Він загубив свої золоті асигнації.
Залатайте мені дах хмари –
Нехай моя тінь сховається
У хату тужливої осені.
Келих неба наповнений
Гірким віскі.
Ковтайте його!
Ковтайте!

Примітки:

* - всі ми на нашому сумному острові є псами Кулана. Всі йдемо на офіру чи то нам мріям чи то героями колісниць сонця…

** - можна кинути їх у капелюх ясена-жебрака. Це не принципово.


...


Кто-то в сером
Шон Маклех


                «Пшеница - юношам ,
                А вино благоухание - девам ;
                Жните , друзья мои , жните ! »
                (Григорий Сковорода )

Блуждая мокрыми улицами осеннего Дублина (затрагивая...) Клюкой старого отшельника! Мокрую мостовую... дороги викингов (я подумал...) Что ветер - это некто в сером. Так... мне показалось ...


... я. Тоже! Осенний пес Кулана - * я тоже.
(как листья...) Прииду я. В бездну Ничто...
НЕкто в сером (сказал...) Что. Ничто...

Оно...

... как! Осенняя сырость.

Как!! Мокрый дождь (дня... десятого октября.

...

Солнце моей осени (как Луна...!) Вашей. Весны...

(а в куске сыра...!) Те же... кратеры. Как...
... и. На коже. Слепого... пастыря...
Пастуха звезд...! Города.

...

... у. Каждого свои... "Ничто (ну как монетки!!
... вы. Бросьте их (пусть...!) Звонкой лептой...!

Пусть!
В шляпу клена (что... бездомный : **

... он потерял. Свои сегодня...

(золотые...

...

Ассигнации.

...

... а. От дождя...
(мне залатает...) Крышу. Облако...

... пусть. Тень моя...
Сокроется! (в дому...) Тоскливой...

Осени.

...

Бокал же неба!! (полон...) Горьким!

Наполнен. Виски...
... пей. Глотай! Его.

...

Глотай...

Примечания:

* - Все мы на нашем печальном острове с собаками Кулана. Все... идем на жертву то ли с мечтами. То ли... героями колесниц солнца ...

** - Можно бросить их в шляпу ясеня-нищего. Это не принципиально.



Художник Иван Славинский
Официальный сайт: http://www.ivan-slavinsky.ru/index.php/2012-09-05-10-48-25