Пришвидшили темпи занадто.
І дуже роздмули вітрила.
Неслись, мов скажені, у завтра.
Від вітру ти очі закрила.
А завтра таки не настало.
Щось тихе і щось червоне...
Лиш по обличчу хлестало
Музикою із саксофону
Й червоні, як солнце, вітрила.
Захід наздогнали й програлись -
Ти маєш усе, що хотіла,
А я - лиш твою ненависть.
Хіба так буває безжально -
Серце вітром висушене?
Ти поглядом проводжальним
Мене, мов мотузка, душиш.
Легкою ходою на сонце
Уходиш на захід, в червоне.
А я тобі в слід дивлюся
Під музіку із саксофону...
Пришвидшили темпи занадто...
© Copyright: Олег Очеретяный, 2013
Свидетельство о публикации №113101207017
Свидетельство о публикации №113101207017
Рецензии