Людина шукає свого життєдавця
І слово Адам означає земля.
Бо те, що існує насправді дочасне.
Ми дивимось зблизька, потрібно ж здаля.
Душею живою, як подихом вітру,
Адаму життя Він повіяв в лице
І землю ще юну, в любові сповиту
Людині на втіху і радість простер.
Наш дух оживає від думки про Бога.
Тріпоче від звістки про вічне життя.
Душа кам`яниста, гориста полога
Знайоме було чи тобі каяття?
Людина шука свого житт давця
© Copyright: Наталия Кадин-Фесенюк, 2013
Свидетельство о публикации №113101200588
Свидетельство о публикации №113101200588
Рецензии