Осенняя вода...
http://www.stihi.ru/2010/07/14/245
Ни иконой тебе не стала и ни силком...
Не хочу с этих пор – ни морокою, ни мечтою...
И не вспомнюсь тебе я ни жестом, ни шепотком –
Разве тучкой вдали – надскальною, золотою.
Тишиной лишь, прозрачной пеною на воде,
Да волной, что с моим теплом оказалась слита.
Зачерпнёшь, как ковшом, ладонью – и вот, гляди:
И вода в сентябре солоней, а душа – умыта.
Оригинал:
Я не стала тобі іконою чи сильцем —
і не хочу вже — ні морокою, ні метою...
Не згадаюсь тобі ні порухом, ні слівцем —
тільки хмаркою — понад скелею — золотою.
Тільки тишею, тільки піною на воді,
тільки хвилею, що тепло зберегла від літа.
Зачерпнеш у долоню трохи, і вже — гляди:
вереснева вода й солона — а душу вмито.
фото автора перевода
Свидетельство о публикации №113101201433
С уважением,
Михаил
Михаил Гуськов 13.10.2013 14:01 Заявить о нарушении