Три дні.
Рівно три дні я забувала тебе.
А потім іще двадцять сім ночей
Я мала надію, що колись пройде,
А натомість – здригалась від тремтіння напівголих плечей.
Все закінчилось так, як краще б і не починалось,
Рівно три дні я у снах забувалась,
А потім іще двадцять сім ночей
Я все ж мріяла про тепло твоїх очей,
А у відповідь – розгадувала шепіт зірок,
Ніяк не наважуючись зробити останній крок –
Забути тебе двадцять восьмої ночі,
Тоді, коли вітер так зрадливо шепоче.
Тоді, коли зірки малюють квіти на вікні,
…. Виявилось навіть важче, ніж у перші три дні.
Три дн
© Copyright: Инна Дудник, 2013
Свидетельство о публикации №113101107410
Свидетельство о публикации №113101107410
Рецензии