Раптово сніг на чоло приліг
Зненацька час пришвидшив біг
Люди точно миші точать душу в тиші
На латки пускають - нутро набивають
Живучи не знають справді чи кохають
Власну біль-страждання помстою вінчають
Зла не забувають
Чужу біду оминають
В лісі між шляхами в засідці роками
Все пастки майструють, зночі псів не годують
Всіх крім Бога чують, як омела кочують
Все всі "проти" рахують, сумирні їх дратують
Живучи не знають справді чи кохають
Власну біль-страждання помстою вінчають
Зла не забувають
Чужу біду оминають
Filosofsька пiсня
© Copyright: Зовут Меня Никто, 2013
Свидетельство о публикации №113101100645
Свидетельство о публикации №113101100645
Рецензии