Взимку

Всі водойми задрімали
Під покровом кришталю,
Хуртовини заспівали
Пісню радісну свою.

Он ялиночки зелені -
Вічні кралі лісові,
Одягли, як наречені,
Білі сукні чарівні.

Посміхаються бурульки
Ніжним блиском срібляним,
Дітлахи катають кульки
Білим Бабам Сніговим.

Під пухнастими шапками
Причаїлося село,
Слід, залишений санками,
Знову швидко замело.

На віконечках малюнки
Морозець начаклував.
Всім казкові подарунки
Вранці він подарував!

Розглядав танок сніжинок,
До них ніжно говорив,
Із малесеньких крижинок
Він дива свої творив!

Хтось на грізному орлеві
Над полями проліта.
То зима, як королева,
Володіння розгляда.


Рецензии
Красиво написано, очень мелодично )))

С теплом,

Костя Ауер   28.10.2013 18:51     Заявить о нарушении
спасибо большое, иногда от красоты природы схожу с ума... тогда во мне просыпается ребёнок, верящий в сказки)))

Любовь Днепрянская   28.10.2013 23:58   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.