Я був Ірландцем весь свій вік,
І завжди добре знав:
Хоч і зайду за очі світ –
Не втрачу те, що мав.
А мав не мало: Рід батьків,
Старіший за Пісні,
Що Бог його благословив
На радощі земні.
Я славив Рід своїм Життям…
І добре пам’ятав –
Якою мовою Богам
Рід молитви складав.
Ще мав я: Край, де Гори, Ліс,
Де Море, де Вітри.
Я в цім Краю у мужа зріс,
Тут – корені мої.
Усі шляхи і всі стежки,
Що досі ними йшов,
Вели до рідної Землі,
Де я себе знайшов.
Ще мав: Свободу і Життя,
Що у мені сплелись,
Пішов я з ними навмання
Й Дороги долучивсь.
Де б я не був, що б не робив, -
Життя я відчував.
І як би, хто не говорив,
А Волю захищав.
Іще я завжди, всюди мав
Любов в своїй Душі,
Життя, Свободу, рідний Край
І Рід батьків любив.
Я не розтратив ті скарби,
Їх ревно зберігав.
Через роки, через віки –
Примножив те, що мав.
А мав не мало…
11.10.2013
Я був Iрландцем весь свiй вiк
© Copyright: Катерина Жебровська, 2013
Свидетельство о публикации №113101110175
Свидетельство о публикации №113101110175
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.