Плаче, навіть осінь, мамо, за тобою.
Не дає забути руки ніжні твої!
Твої ясні очі, ласку і терпіння,
Недоспані ночі, до життя стрімління.
Слів твоїх відвертих, не забути, мамо!
Як за всіх пеклася, як вставала рано.
Як стачало сили, як втоми не знала...
Яка мужня була, як ти нас кохала.
Голос твій співочий пам*ятаю, мамо.
Людяність і чесність, що нам дарувала.
Не забути, мамо, теплу твою душу...
Як тяжко без тебе! Я сумую дуже.
Не забути, мамо...
© Copyright: Раиса Андрейчук, 2013
Свидетельство о публикации №113100907535
Свидетельство о публикации №113100907535
Рецензии