Ти кажеш, що до останньої каплі все пам’ятаєш,
Що кожен момент для тебе іще зовсім живий,
А ти подумай, де у тебе спогадів найбільше,
Що болить у тебе вечорами найтихіше?
Тільки уяви, скільки спогадів у тебе на руках,
Напевно, більше, ніж закарбувалося в словах…..
До них торкалося щастя теплим подихом вітру,
А сонце проливало на них свою кольорову палітру.
Вони торкалися холоду моря, зупиняючи прихід хвиль,
Прокладали дороги на тисячі-тисячі миль.
Руки твоїх торкались лиш тих, кому вірила ти,
А відпускали їх всі ті, хто сам захотів піти.
у тебе на руках
© Copyright: Инна Дудник, 2013
Свидетельство о публикации №113100907418
Свидетельство о публикации №113100907418
Рецензии