Землi Бог дарував дитя. Земле Бог подарил дитя

  Посв. Л. Юферовой  http://www.stihi.ru/avtor/lyudayuferova

Як розрум`янилась калина,
І айстри одягли плаття,
Палахкотіла горобина -
Землі Бог дарував дитя.

Сказав: - Дівчатко синьооке,
Ти будеш миле людям всім.
Він чаші дві поставив потім:
- Ввійдеш з якою у цей світ?

Ось золота, а в ній достаток,
Шовки і щастя через край.
І глиняна; в ній поле, хатка,
Полинь є, вірші - вибирай.

Білявка Богу посміхнулась,
Змахнула ручками у такт,
Легенько ніжками торкнулась
І впала чаша золота.

Залишилась в колисці з глини,
А поруч з хрестиком папір.
На крилах вірші в небо линуть
Цієї дівчинки з тих пір.

 
Земле Бог подарил дитя (авторский перевод)

Когда румянилась калина,
И астрам платья шил сентябрь,
Пылала радостно рябина,
Земле Бог подарил дитя.

Сказав: - Девчушка-синеглазка,
Знай, будешь милой людям всем.
Поставил чаши две, как в сказке:
- Войдёшь с которой в этот свет?

Вот золотая, в ней богатство;
Шелка и счастье через край.
А в глиняной есть: поле, хатка,
Полынь, стихи. Ну, выбирай.

Белянка Богу улыбнулась,
Ручонками взмахнула в такт,
И чаши золотой коснулась,
Упала ниц на землю та. 
 
Осталась рядышком из глины
И лист бумаги под крестом…
Летят стихи по небу клином,
Вот этой девочки с тех пор.