Вже заплакала осінь дощами –
Ні тепла, ані сонця нема.
Підкрадаючись поза кущами,
Підступає все ближче зима.
Зачекай же, затримайся, осене!
Ще багрянці палають в лісах,
Іще трави зелені та росяні,
Хоч сталеві твої небеса...
Та осяє ще «бабине літо»,
І погріє ласкАво теплом.
Буде час, щоб радіти й любити,
Всім вітрам і морозам на зло!
2010
Пiзня осiнь
© Copyright: Нила Волкова, 2013
Свидетельство о публикации №113100903307
Свидетельство о публикации №113100903307
Рецензии
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.