Коли холодні очі,
Погляд вже чужий.
Закам’яніле серце,
І поспіх тут один.
Важко жити саме так,
Завжди в ритмах нервів.
Зрад й заздрощів в очах,
Коли голос насміхається ось так.
Не змиритися мені,
Не зневіритись в собі.
Подолати перешкоди,
Й дивувати всіх у слід.
Все міняти навкруги,
І не важлива не погода,
Що затрималась за віконням,
Радіти можна всьому.
Та забути…не забудеш!
В пам’яті ти збережеш,
Бо прийде ще та година,
Що наповнить гіркоту утрат.
Забути не забудеш!
© Copyright: Каталина Нижас, 2013
Свидетельство о публикации №113100800191
Свидетельство о публикации №113100800191
Рецензии