Лист

Менi не варто сумувати
Не варто згадувать тебе..
Не треба зараз це писати,
Тим наражаючи себе
На злу,на болiсну отруту,
Гiрку усмiшку,як полин,
Безжалicно вселивши смуту
У мою тиху глибочiнь

Пусте...Порожньо..Не потрiбна!
Але навiщо я?..Чому?
Вертаюсь в те рожеве свiтло
Де й снiг нагадував весну...

Нестерпне!Болiсне!Жагуче!
Пекельне коло без тепла
Я повертаюсь неминуче
Туди,звiдкiль вже утекла
До тебе...

Обернувшись птахом,
Влiтаю в затишний твiй дiм,
Чужа,непроханна зi страхом
Милуюсь щастям я твоiм...

Дивлюсь на все крiзь твоi очi..
Твiй свiт березових очей
Це запах кави серед ночi,
Журлива музика речей,

Що пам ятають твоi руки,
Твiй доторк..твiй..тобою...ти..
Все чим живеш,все,що цiнуеш
Я намагаюсь зберегти

Гiркий полон душi моеi
Безглуздий бiль,до нiмоти..
Люблю тебе разом з тiею,
Яку без тями любиш ти...


(прошу прощение за ошибки в написании украинских слов,у меня не установлен украинский язык)Смысл,думаю ясен))