між нами простяглись дроти оголені,
від поручнів до відстаней віддалених.
пишу тобі сьогодні повідомлення,
досліджую зв`язок невдосконалений
не гримаю тепер з просоння шибкою,
логічно розмірковую над жартами.
у тексті називаю тебе рибкою,
та літери здаються біснуватими.
ніхто мене не винудив торкатися
осінніх тих дощів спиною голою.
бо з ним лише, мов родичі, єдналися,
не те, що взимку, тогоріч, з віхолою.
не те, що серцем не відчув я голосу.
душі морозно, сутінки ввижаються.
любити — не шукати собі користі,
кохання дещо з іншого складається.
у тебе обмаль часу, в мене — проміжки.
до тебе не дійти, не докерманити.
мені б стояти вдосвіта навколішки,
та я ж не вчився, серденько, циганити.
Навколiшки
© Copyright: Дмитро Безкровний, 2013
Свидетельство о публикации №113100609989
Свидетельство о публикации №113100609989
Рецензии
