Осiнь... в жили
втихла в просторах ефіру.
Холод мурашко подібно.
попід ребра,
попід шкіру…
Ржава глипає. Повіє…
В булі кинуті надії
тіло зужите, безсиле,
в небо вітами мертвіє…
А по венах зсохлі мрії…
І ілюзії ті милі
Марять в нитках… павутинні…
Сірого дощу.
Ма Шини -
по листках з минулих,
теплих пестощів, щасливих…
Пнутися… ковтками… сили…
За склярів хибкі вітрини
тишу клеїти… шпарини…
Біла стереже сніжина.
Дрижать нерви…
Осінь… в жили.
Свидетельство о публикации №113100604469