Я гiсть свiтанку...

Я гість світанку,
Мої почуття
Прокидаються з ранку,
Життя - Буття...

При кожній нагоді
Дивуюсь красі,
Немов прохолоді
Звичайній росі.

Верби над водою
У полоні сліз,
Немає спокою
У царстві беріз.

І весь до останку
Належу собі...
Та у цій боротьбі,
Я гість світанку...

Автор Геннадій Сівак.
6 серпня 2005 року.


Рецензии
Красиво, потому что искренне и о всего сердца. С теплом, Олег.

Олег Кротов 2   05.10.2013 16:39     Заявить о нарушении
Благодарю Вас!!!
С теплом, Геннадий.

Геннадий Сивак   05.10.2013 16:56   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.