Я гiсть свiтанку...
Мої почуття
Прокидаються з ранку,
Життя - Буття...
При кожній нагоді
Дивуюсь красі,
Немов прохолоді
Звичайній росі.
Верби над водою
У полоні сліз,
Немає спокою
У царстві беріз.
І весь до останку
Належу собі...
Та у цій боротьбі,
Я гість світанку...
Автор Геннадій Сівак.
6 серпня 2005 року.
Свидетельство о публикации №113100502361
Олег Кротов 2 05.10.2013 16:39 Заявить о нарушении