Осінь посміхнулася дощем,
Ні, не сонцем, он як!.. Так буває…
Мов старим зашарпаним ключем
Нам ворота в зиму відкриває.
Посмішку промоклу, золоту
Поскидала осінь нам під ноги.
Бабусеве літо на льоту
Заблукало, збилося з дороги…
Осінь посміхнулася дощем,
Впріле сонце, ніби тільки з хати,
Блисне над калиновим кущем
І завмре, щоб тишу не злякати…
4.10.2013р.
Ос нь посм хнулася дощем
© Copyright: Сергей Кононенко, 2013
Свидетельство о публикации №113100407772
Свидетельство о публикации №113100407772
Рецензии