Рятуйте, люди, тягнiть мене за руки.
Хватайте за волосся, за плаття.
Я з головою падаю в тi муки,
Якi ми називаэмо буття.
О рiдна мить, спинись хоч на хвилину.
Дiли все навпiл у менi
Навчи ходити як малу дитину,
Що дещо знаэ, але все одно в огнi.
Жовтезне сонце, гарячий апельсин
Лазурнi очi неба теплого
Це час, вiн чоловiк, та теж один
Пiд владою життя даремного.
Люди! укр
© Copyright: Лира Бэйн, 2013
Свидетельство о публикации №113100407561
Свидетельство о публикации №113100407561
Рецензии