Ти йшов.Так довго через всі роки.
Прийшов.Відчиню двері і благаю
Лиш боже небо:більш ніде не йди.
Бо я тебе століттями чекаю.
Ти став.Націлувала на сто літ,
Наобнімала,вклала в ліжко спати.
А ти,переступивши мій поріг
Хотів мене на руки тільки взяти.
Ти мій.Я вже нікому не віддам.
Закрию двері,силою втримаю.
Та що тепер випробування нам,
Коли тебе до себе пригортаю?
Ти йшов
© Copyright: Вида Вансель, 2013
Свидетельство о публикации №113100307002
Свидетельство о публикации №113100307002
Рецензии