Тимчасово

Барви осінні всі теплі та милі,
Знову птахи відлітають у вирій,
Сумно на серці — пов`яла краса,
Вранці остання, як сльози роса.

Трави пожухли, гряде листопад —
Зірве з дерев кольоровий наряд,
Зима погрожує холодом білим,
Тихо накриє все мертвим килимом.

Сонце крізь хмари малюнком блідим,
Наче примара, нагадує всім,
Що десь далеко є щастя й тепло,
Вмійте чекати — розтане це скло.

Ви збережіть всі весняні надії,
Чуйно у серці носіть кращі мрії,
Весна повернеться — немов любов
Душу зігріє, розквітне все знов!

Все тимчасове — минеться, як сон...


   17:20   03.10.2013


Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.