Осiннiй сонет

Задрімали під листям старенькі гриби,
Галасливі гуртуються зграї,
Відростив очерет собі пишні чуби
І пухнастий десант запускає.

Синьооко моргає між хмарами вись,
Рвуть холодні вітри павутиння,
У останнім цвітінні вогнем зайнялись
Найяскравіші квіти осінні.

Заметалося листя в шаленім танку,
Все спочинку і спокою просить.
Роздягнув юний вітер берізку тонку,
І ревниво заплакала осінь.

Затухають, гарячі колись, почуття.
Гасить ватри в душі обережне життя.

2012


Рецензии
Продумана каждая строчка. Так написать сможет далеко не каждый поэт. Я заметил, что Кременчуг поэтический город. Бываю в нем и видел много хороших людей.

Федор Лысич   05.01.2014 12:34     Заявить о нарушении
Спасибо, Федор! Очень приятно. Такие слова - награда для поэта!
С Новым годом Вас! Будьте счастливы! С теплом

Нила Волкова   05.01.2014 14:56   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.