чекаю на нас
може це трохи хворовливо
та божевільно
але мені байдуже
я закохана до нестями
у день я закидую тебе
фотокартками музикою та віршами
а коли наступає ніч
і в кімнаті вимикається світло
до мене заходить самотність
з кружкою гіркої кави
ти навіть не уявляєш яка вона огидна!
я втомилась шукати твої очі серед натовпу
озираючись на кожен дзвінкий сміх
і заглушати в собі потуг нелюдського крику
але я вірю що так буде не довіку
що трапиться нагода
ми зустрінемось
і відмовимось від прощань на вокзалах
"я чекатиму скільки завгодно
щоб знову тебе обійняти" - адже ти так писала?..
Свидетельство о публикации №113100300276
стих понравился. особенно пронимает -
а коли наступає ніч
і в кімнаті вимикається світло
до мене заходить самотність
только не понимаю как ты пьешь кофе ночью в комнате без света?
Вера Агаркова 05.11.2013 22:52 Заявить о нарушении
а больного в таком представлении..нет не из-за однополой любви.отнюдь, думаю это как раз и увлекает воображение. то что отчаянно пытаюсь представить человека рядом, настолько сильно, что уже грань между безумием и реальностью. знаешь, будто ещё чуть-чуть,поверю,вверюсь,и сойду с ума.
Алёна Бабий 06.11.2013 20:09 Заявить о нарушении