Ніколи не було ще так,
Коли все є і в той же час нема,
Коли летиш як птах,
і ось
ти знов ідеш,
здається,
все дарма...
Ні усмішки, ні гіркоти душі.
Лише приємні спомини та й годі.
Навіщо починать,- ніхто не зна,
Нічого не потрібно,
Тільки воля.
Жага життя,
та безкінечний серця стук
Жага любові, вічного прощення,
Ти розумієш де знайти
але
вважаєш себе не блаженним.
Забути все
і не вертати,
Шукати,йти,ніколи не стояти.
Вперед лишень,
Туди, де небо,
Де Батько мій, туди всім треба.
"Мовчи",- я чую кожен день,
Але нутро карає всюди.
Мовчать не можу,
"Люди, Люди!
Якби ж ви знали правду тую...
Якби ж не закривали вуха
Зі мною чули ті пісні,
Що тільки серце може чути."
Наш Бог нас любить. Дуже.
Слухай...
Слухай
© Copyright: Лилия Колесникова 2, 2013
Свидетельство о публикации №113100301271
Свидетельство о публикации №113100301271
Рецензии