Пташок різноголосся й вітру шепіт,
По голубому біле плине неохоче,
А всі слова – лише дитячий лепет
Порівняно, із тим, що падає у очі.
Метелик, джміль, полин, акація.
А хмари впали у стагнацію –
Ні руху, наливаються свинцем.
Налинув смуток і незвичний щем,
І в голові егоїстичним жалем –
Я зникну, а краса ця буде й далі.
Я зникну, а краса ця буде
© Copyright: Петр Коваль, 2013
Свидетельство о публикации №113100207802
Свидетельство о публикации №113100207802
Рецензии