Немає тіла й запаху нема
У слів – вони безликії примари.
Але від них найлютіша зима
У твоїх ніг скорилася й розтала.
Наскрізні буревії і дощі -
Весняним бризом лащили обличчя,
Коли вуста черпали із душі
Зізнання ті, що житимуть довічно.
І у той час, коли під літній джаз
Здуріле сонце нагло обпікало,
Відверта ніжність голубливих фраз
Мені джерельну свіжість дарувала.
Осіння порожнеча в серце враз
Закралася, мов та слабка хвороба.
Слова твої - для вух моїх екстаз,
Зціли мою застудливу погоду!!!
Слова
© Copyright: Наталья Рыбальченко, 2013
Свидетельство о публикации №113100201210
Свидетельство о публикации №113100201210
Рецензии