Мені так холодно й самотньо,
Сум в очах й біль у серці.
Ти далеко так від мене,
Та ще жевріє щось у грудях.
Я полюбила й промовчала,
Поїхавши від тебе, закривши двері.
Я сховатися хотіла,
Та як від себе утекти?
Подумки до тебе лину,
І хвилююсь, і сумую.
Та сказати я вагаюсь,
Слова холодної відмови,
Почути я боюсь.
Боюсь відкритись я тобі,
Довіритись й хвилини щастя мати,
Боюсь, що все закінчитися не як у казці!
Зруйнується весь міф про райське щастя.
Боюсь
© Copyright: Каталина Нижас, 2013
Свидетельство о публикации №113100210558
Свидетельство о публикации №113100210558
Рецензии